Автомобільні пригоди знаменитостей

 

Вони — ікони. Їх знають мільйони, ними захоплюються, їх намагаються наслідувати. Але навіть найвідоміші обличчя світу не застраховані від абсурдних, а часом небезпечних ситуацій на дорозі. Усі ми рівні, коли сидимо за кермом. Історії, пов’язані з аваріями знаменитостей, не лише захоплюють, але й нагадують: за кермом треба залишати славу за межами салону. Та й, чесно кажучи, без страхування краще навіть не виїжджати.

Почнемо з людини, яка у своїх книгах змальовувала жахи так, що мороз йшов по шкірі. Але навіть Стівен Кінг не зміг передбачити, що сам стане героєм історії з абсолютно реального жахастика. У червні 1999 року Кінг прогулювався узбіччям дороги в штаті Мен, коли в нього в’їхав мікроавтобус Dodge Caravan. Водій зізнався, що відволікся на свою собаку на задньому сидінні. Кінг отримав серйозні травми — переломи стегна, тазу, ребер, роздроблення ноги і пошкодження легені. Вижив, але ледь не втратив можливість ходити. Іронія в тому, що Кінг — майстер вигаданої темряви — ледь не загинув через банальну людську неуважність. Цей випадок залишив у ньому слід не тільки фізичний. Після аварії він купив той самий мікроавтобус, який його збив, і знищив його — символічно, як позбавлення від болю. Ця історія могла б стати черговим його романом, але реальність виявилась куди менш передбачуваною і значно болючішою.

А от Арнольд Шварценеггер, залізний термінатор і губернатор Каліфорнії, потрапив у ДТП, що мало не виглядала як сцена з фільму. У 2022 році його позашляховик GMC Yukon врізався в Toyota Prius на перехресті в Лос-Анджелесі. Усе відбулося за участі кількох машин, і, за словами очевидців, виглядало це як справжній каскадерський трюк. Автомобіль Шварценеггера буквально "наїхав" на Prius — одне колесо зависло у повітрі, інше — на капоті машини, яка, схоже, не витримала сили голлівудського м'яза. Арнольд залишився неушкодженим, а от водійка Prius отримала травми і була госпіталізована. Водії і поліція з’ясовували, хто мав перевагу на перехресті, адже все сталось в момент повороту. Відомо, що Арнольд одразу вийшов із машини, переконався, що з іншими все гаразд, і допоміг жінці до приїзду медиків. Так, справжній термінатор, але з людським обличчям. І ще — з нагадуванням: навіть досвідчений водій у надійному авто не застрахований від раптових подій на дорозі.

Та, мабуть, одна з найзнаковіших ДТП із представником монархії сталася в 2019 році. Принц Філіп, чоловік королеви Єлизавети ІІ, на той момент 97-річний, перебував за кермом Land Rover, коли його автомобіль зіткнувся з іншим, у якому перебували двоє жінок і немовля. Аварія сталася поблизу Сандрінгемського маєтку. Авто принца перекинулося, але сам Філіп вийшов без серйозних ушкоджень — хоча його пасажир, як виявилося пізніше, був просто самим собою. Це підняло хвилю дискусій у Британії: чи варто людям такого віку взагалі керувати авто? Особливо, коли вони — члени королівської родини. Цікаво, що вже через кілька днів після аварії принца знову помітили за кермом — цього разу без ременя безпеки, що викликало ще більше обурення. Врешті він добровільно здав свої водійські права, але скандал ще довго обговорювався у британських ЗМІ. Історія, яка мала б залишитися маленьким прикрим епізодом, стала символом цілої епохи — про владу, відповідальність і межі особистої свободи.

Кожна з цих історій — не просто чергове “зіркове ДТП”, яких, здавалося б, багато. Це ілюстрація того, що неважливо, хто ти — письменник, актор чи принц, — дорога однаково байдужа до статусу. І навіть не завжди важливо, як круто ти керуєш авто. Все може змінити один момент: собака на задньому сидінні, невдалий поворот або неуважність на перехресті. Саме тому тема відповідальності і підстраховки настільки актуальна. Навіть коли все йде ідеально, завжди є шанс, що хтось — або щось — втрутиться у сценарій. І тоді на перший план виходить не слава, а банальна підготовленість.

Ще один цікавий момент, який об’єднує всі ці випадки: реакція самих знаменитостей. Кінг — знищив авто, як спосіб позбутися травми. Шварценеггер — залишився на місці, допомагав постраждалим. Принц Філіп — відмовився від прав, визнавши, що вік бере своє. Це не просто дії — це сигнали. Вони показують, як навіть ті, кого ми звикли бачити “вищими за правила”, можуть бути звичайними людьми в критичні моменти.

Такі історії завжди цікаві — не лише через “зірковість” героїв, а й через контраст: між образом і реальністю, між фільмом і життям. Вони вчать нас, що справжня відповідальність — не в тому, щоб уникати ризику, а в тому, щоб бути до нього готовим. І в тому, щоб не думати, ніби “зі мною такого не станеться”. Станеться. Просто не сьогодні. Але й на це має бути план.